Цікаві факти які ви, можливо, не знали.
Багато суперечок викликає саме походження назви «ковбаса». Більшість наших дослідників, вочевидь. придавлених комплексом меншовартості, вважають цю назву запозиченням з тюркських мов (kul basti – смажене м’ясо). Хоча існує давнє слов’янське слово «ковбик», яке означає «шлунок». А згодом так почали називати страву з відварених шматочків м’яса та сала, якими начиняли вичищений шлунок і яка, власне, стала праобразом ковбас. Мені здається, що походження слова «ковбаса» від «ковбика» більш ймовірне, аніж якесь міфічне запозичення з тюркських мов. До речі, назва «ковбик» до цього часу побутує на Волині як синонім слова «сальтисон».
Майже до кінця ХІХ століття при приготуванні домашньої ковбаси використовували не дорогий привізний перець, а зерна гірчиці. Така традиція і до цього часу збереглася у деяких регіонах України.
У деяких районах Полісся здавна готували (та й зараз готують) сиров’ялену ковбасу «мацик». Шматки свинини та сала приправляють сіллю, спеціями, складають у свинячий сечовий міхур і підвішують на горищі на декілька місяців. За час в’ялення мацик набуває своєрідного пікантного запаху та смаку. Як на мене, – дуже смачно!)
Ковбаса була бажаним подарунком для колядників і часто ставала «героїнею» колядок:
Кедь маєш дівку, шли по горівку, горівку
Горівки пити, ковбаси їсти, ой їсти, дай Боже.
Горі дошками за ковбасками, дай Боже.
Попід небеса ішла ковбаса, ковбаса.
А трохи знижка летіла кишка, ой кишка.
Та як летіли, дуже упріли, упріли,
Дуже упріли, на банту сіли, ой сіли.
Ой кишка каже: – Я май ситніша, ситніша,
Ковбаса каже: – Я май славніша, славніша.
А в канадському містечку Мандер, населення якого майже повністю складається з етнічних українців, встановлений найбільший у світі пам’ятник ковбасі!)