В кожному старому сільському обійсті можна знайти кущ бузини. Невибаглива рослина може притулитися десь під парканом, за сараєм чи на межі. За народними повір’ями кущ бузини не можна ламати, а тим більше, – викорчовувати. Вважалося, що в бузині живуть містичні істоти, які будуть мститися тим, хто їх потривожив.
За дохристиянськими віруваннями то був добрий дух «дідо», «бузничий» чи «годованець». Він пильнував хату, допомагав по господарству і відлякував від двору чужих. У християнські часи добрий «дідо» трансформувався у «дідька» чи «чорта», який може наслати хвороби та смерть.
Та, незважаючи на всі вірування, квіти та плоди бузини здавна використовували як з лікувальною, так і з кулінарною метою. Настій з квітів та плодів цієї рослини має протизапальні властивості, полегшує перебіг простудних захворювань.
З квітів бузини готують сиропи, лимонади, молочні напої та десерти. Зі стиглих ягід варять варення, а також використовують їх як начинку для пирогів.