Обрядову великодню здобу називають «паска», а ще – «баба» або «бабка». Для приготування тіста беруть найкраще борошно, вершкове масло, велику кількість яєць або одних жовтків. Також у тісто додають корицю, ваніль, родзинки та цукати. У багатьох старих рецептах обов’язковою складовою великодньої випічки був шафран, який надавав їй насиченого жовтого кольору.
Випікання пасок було містичним дійством, яке супроводжувалося багатьма обрядами. Їх пекли в Чистий четвер і в Страстну п’ятницю. Перед тим, як готувати тісто, господиня повинна була вмитися та причепуритися, щоб паска була білою та красивою. В деяких місцевостях брали пташине пір’я та засушене зілля, накривали його посудиною, в якій буде замішуватись тісто. При цьому промовляли: «Ладься паска красна, як сонечко, пухка, як пір’ячко і чистенька, мов зіллячко.
В обрядовості великодньої випічки залишилось досить багато відголосків язичницьких звичаїв. Так, паски, випечені в Чистий четвер, присвячувалися сонцю. Саджаючи бабки в піч, господиня казала: «Свята паска, будь велична і красна, як святе сонце, бо сонцю тебе печемо… Щоб діти так швидко і красно росли, як ростеш ти. Світи нам, паско, як світить сонце святе…»
Паски, випечені в Страстну п’ятницю, призначалися у дар покійним родичам. Відправляючи паски у піч, промовляли: «Хай будуть праведні душечки чисті і святі, як чиста, свята і велична ця паска… Вам, родителі наші, паски ці печемо, шануємо вас, а ви помагайте нам».