Страви з кисломолочного сиру складали велику частину традиційного меню українців. До них відносяться мачанка і омочка.
Мачанка це – сир, перетертий зі сметаною чи вершками з додаванням солі, часнику та різної зелені: петрушки, кропу, базиліку. Споживали мачанку, вмочуючи в неї шматки хліба чи перепічки або подавали як присмак до вареної картоплі.
У Волинській області готували солодкий варіант сирної маси. Сир перетирали з вершками та цукром. Ця страва була обрядовою, її подавали як десерт на поминках та хрестинах. Чим одноріднішою була маса, тим кращою вважалася страва. Щоб досягти потрібної ступені однорідності, сир декілька разів протирали через дрібне сито.
– Але й добра омочка, як кал! – це була найвища похвала для страви) Ні, «кал», це не те, про що ви подумали)) Так на місцевому діалекті називалася густа грязюка, яка утворюється на дні вже майже висохлої калюжі)
P. S. До речі, базилік, чомусь, вважають приправою кавказької кухні. Але ж і в Україні він використувався в їжу сотні років, про що свідчить нам, наприклад, літопис Павла Халебського «Подорож антіохійського патріарха Макарія» (1654-1656 рр.) В описі монастирських садів Києво-печерської лаври автор пише: «Із зовнішньої сторони келій прекрасні палісадники з квітами, базиліком та іншими духмяними і чудовими рослинами, огороджені вишуканими решітками».